Микола Оніщук: Для виконання резолюції ПАРЄ необхідно вносити зміни не лише в Конституцію, а й в ординарні закони

Серед рекомендацій ПАРЄ щодо забезпечення незалежності судової системи в Україні є й такі, які можуть бути виконані через внесення змін до ординарних законів. Таку думку журналістам висловив президент Інституту правової політики Микола Оніщук, коментуючи шляхи виконання Резолюції ПАРЄ, що була схвалена 26 січня ц.р.

Третина рекомендацій резолюції ПАРЄ присвячена забезпеченню незалежності українського судочинства, причому частина з них потребує внесення змін до Конституції, наголошує екс-міністр юстиції. «Це стосується, зокрема, вимоги щодо скасування чи скорочення п’ятирічного випробувального терміну для суддів та усунення Верховної Ради з процесу їх призначення, а також необхідності вилучення зі складу Вищої Ради Юстиції представників Верховної Ради, Президента України та прокуратури, що обіймають політичні посади», - відмітив він.

Решта ж рекомендацій РЄ, за словами Миколи Оніщука, може бути реалізована шляхом зміни ординарних законів. «Серед них – рекомендації, що стосуються встановлення законодавчих обмежень на розгляд суддями, що призначені вперше, кримінальних справ щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто кримінальних правопорушень, які передбачають покарання у вигляді позбавлення волі більше 5 років», - зазначив він.

Теж саме стосується і теми щодо ініціювання дисциплінарних заходів та внесення подань ВРЮ на базі скарг від прокуратури з мотивів, що згадані судді прийняли рішення, яке суперечило думці прокуратури у конкретній справі. Зважаючи, що така практика є не тільки несумісною з принципом верховенства права, а й не ґрунтується на чинному законодавстві України, вона має бути припинена негайно.

Микола Оніщук звернув увагу, що Закон України про судоустрій і статус суддів містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, серед яких – істотні порушення норма процесуального права, невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги, справи протягом встановленого строку, порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, розголошення таємниці, що охороняється законом та неподання податкової декларації (ч. 1 ст. 83). «В цьому переліку відсутня така підстава як скасування в апеляційному та касаційному порядку ухваленого суддею рішення, а тим більше думка прокуратури щодо цього рішення», - зауважив президент Інституту правової політики.

Відтак, на думку екс-міністра юстиції, ВРЮ має розглянути на своєму засіданні цю рекомендацію та вжити вичерпних заходів з метою припинення практики, що склалась. Вищеназване дозволить Україні забезпечити виконання зобов’язань, які Україна взяла на себе із вступом до Ради Європи в 1995 році.